Зняти квартири: історія та сучасність
Для когось орендована квартира — це тимчасове житло, а для когось норма життя. Ціни на квартири зростають не щодня, а щогодини. Не кожен має можливість накопичити кругленьку суму. Відсутність достатньої кількості грошей не є підставою для самобичування. Свого часу на орендованих квартирах жили навіть Пушкін та Коко Шанель.
Як це було
Не треба думати, що орендоване житло - це винахід сучасної епохи. Традиція орендувати нерухомість захопила Європу на початку позаминулого століття. В Одесі вона з'явилася на 30 років пізніше. На початку XX століття більша частина будинків будувалася з розрахунком на квартиронаймачів. Держава взяла цей процес під суворий контроль. Архітектурний вигляд та кількість поверхів регулювалися з боку влади. Доходило до абсурду: старовинні дворянські садиби прирікалися на знесення, але в їхньому місці зводилися «прибуткові будинки» (так називалося житло, призначене для квартиронаймачів).
Житло орендували представники різних станів – і дворяни, і купці, і студенти. На орендованих квартирах жили Достоєвський, Скрябін, Чайковський і ще безліч великих світу цього. Не гидував орендою і Олександр Сергійович Пушкін. Процес оренди квартири в ті часи був набагато складнішим, ніж у наш час. Знімна квартира накладала обов'язки щодо її обслуговування та сплати податків. Охочих придбати орендоване житло було достатньо. Пропозиція не встигала за попитом. Пошуки гарного житла перетворювалися на справжню проблему.
Найпрестижніші будинки розташовувалися на центральних вулицях. На перших поверхах містилися магазини, ресторани та шинки. Другий поверх відводився на контор. Найпрестижніший третій поверх орендували заможні аристократи. Інші поверхи та мансарди відрізнялися дешевизною. Там знаходили притулок студенти, журналісти, молодші офіцери та інші представники богеми, позбавлені нечуваних доходів. Робітники та дрібні чиновники винаймали житло в районах, віддалених від центру міста.
Як це стало
Історія пішла по колу. В оренді житла зацікавлені не лише бідні студенти. Квартири винаймають навіть бізнесмени та зірки шоу-бізнесу. Кожен має на це свої причини. Хтось винаймає житло, щоб не тулитися у власній квартирі на околиці. Хтось орендує житло з фінансових міркувань, поки що відкладає на покупку власної житлоплощі. У країнах Заходу оренда житла давно стала нормою життя. Власників та квартиронаймачів там приблизно порівну. Ми ж звикли мати власний кут. У нас кількість орендарів не перевищує 30%.
Ринок прислухається до віянь часу. Дизайнери все частіше отримують замовлення з мінімалістичного оформлення дорогих квартир, розрахованих на оренду. Влада бере на озброєння досвід радянської доби, плануючи будівництво прибуткових будинків, що дуже нагадують комуни 20–30-х років минулого століття. Всюдисуща криза не дала зробити колишню чергову казку.
Знімне житло не має специфічної цільової аудиторії. У наш неспокійний час із досвідом оренди, особливо у студентські роки, стикається чи не кожен. Однак існує особливий прошарок населення. Цим людям чуже почуття прихильності. Вони часто мають гроші на покупку квартири, але воліють користуватися орендованим житлом, змінюючи його чи не щороку. Так часто роблять творчі люди. У них часом виникає бажання пожити в якомусь історичному будинку, перейнятися духом епохи. Багатьом із таких будівель загрожує знесення. Купувати квартиру там - загибла справа, а взяти її в оренду - оптимальний варіант.
Як із цим жити
Дехто вважає, що орендована квартира не місце для розгулу фантазії і змінювати її на свій смак категорично забороняється. Ця помилка не має під собою реального ґрунту. Тонкий смак допоможе навіть орендовану квартиру перетворити на шедевр інтер'єрного мистецтва. Теза «навіщо вкладати гроші в житлову площу, яка мені не належить» зовсім недоречна: якщо ви плануєте надовго оселитися в квартирі, чому б вам не змінити її на свій смак?
Якщо у вас є творча жилка, вибирайте квартиру, в якій можна дати волю фантазії, або як мінімум переклеїти шпалери. Тут є один нюанс: іноді заповзятливі господарі надають мешканцям квартиру в такому стані, що хочеш не хочеш, а ремонт робити доведеться. Іноді їх заманюють бартером: зробіть ремонт і місяць живіть безкоштовно! Як показує практика, не встигне ремонт закінчитись, як господарі попросять мешканців з'їхати, а відремонтовану квартиру виставляють на продаж. Небезпека такого розкладу подій є, але це не привід миритися з убогістю обстановки.
Якщо господарі довіри не вселяють, міняти вікна та двері не слід. Можна обмежитись наклеюванням шпалер або фарбуванням стін. У орендованій квартирі можна дати волю фантазії. Не кожен ризикне ставити дизайнерські експерименти в «родовому гнізді», а в тимчасовому житлі можна реалізувати найсміливіші задуми. Наприклад, можна поекспериментувати із квітами. Інші оригінали перефарбовують стіни, чи не кілька разів на рік, вибираючи найбільш приємний колір.
Купувати дорогі меблі теж не слід. Творчі нахили знову прийдуть на допомогу. Меблі можна купити на блошиному ринку, знайти на звалищі, винести з будівлі, що готується до зносу, запозичити у друзів. Нічого поганого в цьому немає. Гарнітури, зібрані таким «кустарним» способом, іноді виглядають краще, ніж меблі, куплені в дорогому магазині.
Чого не варто робити, то це возити з собою гори барахла. Недарма мудрі японці кажуть: «Якщо річ не знадобилася тобі протягом року, вона ніколи ніколи не знадобиться!». Залишайте тільки найкорисніші речі, все непотрібне відправляйте на смітник.
Не варто боятися експериментів у орендованій квартирі. Рано чи пізно ви придбаєте власне житло. Якщо ви не мирилися з сірістю та вбогістю орендованого житла, у вас за плечима буде солідний досвід ремонту. І ви з першої спроби (а це мало кому вдається!) перетворите звичайну житлоплощу на будинок своєї мрії.
Раніше АН BFS опублікувало матеріал про те, як вирахувати прибутковість від оренди нерухомості.
Матеріал підготовлений АН BFS