Не завжди мати свою справу вигідно!
Сучасна пропаганда капіталізму повністю побудована на брехні. Зокрема, дуже популярна помилка, що кожна людина має прагнути почати свою справу. Хоча не кажуть правди, що до бізнесу та торгівлі схиляються лише 5% населення. Таке, до речі, досить добре. Враховуючи, що суспільству потрібні: лікарі, вчителі, авантюристи (люди, які ризикують своє життя, такі як пожежники чи міліція, заради безпеки інших членів суспільства), робітники на фабрики, сантехніки та багато інших. Однак часто буває, що люди безглузді займаються не своєю справою. Їм вистачає знань і завзятості відкрити свою справу, яка приносить дохід, але яка їм явно не потрібна. Зрозуміло, що в капіталістичному суспільстві слова гроші і не потрібні, не повинні стояти поряд. Проте поговоримо про об'єктивну реальність.
Сімейний бізнес «успішний»
Щоб розуміти, чому слово успішне, у лапках, найрозумніше подивитися на вітрини капіталізму, такі як США чи Західна Європа. Часто там зустрічається сімейний бізнес, наприклад, місця громадського харчування, скажімо, з продажу піци. Припустимо, що дохід на кожного члена сім'ї виходить у 100 доларів на місяць (сума наведена для прикладу і дорівнює 100%), але що доводиться робити за ці гроші? Члени сім'ї змушені працювати по 12-14 годин на день. Вихідних у них просто – ні! Адже це найкращий час для роботи їхньої піцерії, бо найбільше відвідувачів саме на вихідні та святкові дні. Слово відпустку їм можна сказати незнайоме. Зрозуміло, можуть дозволити собі його сплатити і навіть відправити одного із членів сім'ї поїхати відпочити, але в цьому випадку іншим доводиться працювати більше. Це без урахування так званих лікарняних. Вони, зрозуміло, будуть «оплачені», адже працюють члени однієї сім'ї, а якщо не «оплатити», то вже умовно завтра не сплатять лікарняний вже особисто тому, хто відмовився більше працювати і віддати частину доходу члену сім'ї, який хворіє. Виходить вони ніби як власники піцерії і ніби дрібні буржуа, але водночас ці люди є рабами свого робочого місця.
Приклад «неуспішної» роботи у піцерії
Як пам'ятаємо у сімейному бізнесі кожен член сім'ї отримує 100 доларів на місяць, але поряд працює піцерія великої компанії. Вона пропонує своїм працівникам 50 доларів на місяць (нагадуємо, що долари у нашому описі як відсотки, щоб розуміти різницю, а не конкретна валюта та сума). Здається очевидним, що вигідніше мати власну справу. Але ми пам'ятаємо якісь умови роботи у власній забігайлівці. Отже, є можливість отримувати менше, але…
Встановлено чіткий 8-годинний робочий день, є два вихідні дні. Зазвичай у закусочному типі піцерії вихідні плаваючі і не завжди потрапляють саме на суботу та неділю, але вони надаються. Далі є відпустка один раз на рік. Належить оплачуваний лікарняний. Потрібно зазначити, що за цей лікарняний більше працювати членам сім'ї не доведеться більше працювати. Начебто й різниця доходів значна 50 та 100 доларів! Ось тільки в першому випадку буржуа та власники власної піцерії є рабами свого закладу. У другому випадку отримуючи менше (значно менше!), з'являється право на особисте життя. Як бачимо з прикладу не завжди наявність власної справи вигідна. Тим більше, навіть якщо воно «успішне». Потрібно відзначити, що можна працювати і по 12–16 годин на день на себе, якщо…
Є перспектива змінити ситуацію, а не як твої батьки працювати так поколіннями без шансу щось змінити. Наприклад, найняти працівників і скоротити робочий годинник до прийнятних 8 годин на добу.
Автор: Олександр Бєлов