Кабмін ухвалив пакет документів, що спрощують підприємницьку діяльність
Учора Кабміну знадобилося 6 годин, щоб схвалити 25 нормативно-правових актів, які полегшують роботу малого та середнього бізнесу. Вже втретє уряд обговорив проблеми підприємництва (раніше — у травні та вересні), намагаючись спростити дозвільну систему, скоротити кількість контролюючих держорганів та подолати рейдерство, пише Коммерсант-Україна.
Зокрема, Кабмін дозволив лише Державній податковій адміністрації перевіряти платників щодо правильності сплати податків при нарахуванні зарплат (раніше це перевіряли всі соціальні фонди). Також, за словами голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель, удвічі скорочено кількість контролюючих органів — до 41: «Залишається лише один орган у кожному центральному апараті. До цього, наприклад, лише у Міністерстві агропромислового комплексу їх було 10».
Серед нововведень — застосування до бізнесу принципу «мовчазної згоди» на отримання документів: якщо за відведений термін держорган не видав необхідного рішення, дозвіл вважатиметься виданим автоматично. Крім того, Кабмін запропонував повернутися до практики створення територій перспективного розвитку, які уряд Юлії Тимошенко закрив ще 2005 року. Новий законопроект передбачає, що підприємства в них отримають пільги з податку на прибуток, ПДВ та ввізних мит.
Найрезонанснішими законопроектами можуть стати зміни спрощеної системи оподаткування та ліцензування. Ці документи спричинили найбільшу негативну реакцію членів Кабміну. Підготовлений Держкомпідприємництва документ про єдиний податок передбачає прив'язку розмірів єдиного податку та максимального річного доходу до мінімальної зарплати. У ході доопрацювання було збільшено обидва ці показники. Фізособи з обсягом виручки до 1 тис. мінімальних зарплат сплачуватимуть щомісяця 8-40% мінімальної зарплати, до 1,5 тис. - 40-74%. Ставка для юросіб — 10%, але якщо вони окремо сплачують ПДВ, то 6%. Під час засідання Кабміну голова Ради підприємців Оксана Продан запропонувала знизити мінімальну ставку для фізосіб з 8% до 4%, що було схвалено.
За словами Кужель, від реформування податку виграють усі: місцеві бюджети додатково отримають 1,7 млрд. грн., Пенсійний фонд — 1,6 млрд. грн., а бізнес — можливість самим визначати собі ставку залежно від обороту.
У парламенті говорять про готовність реформувати працю бізнесу, але не зараз. На думку депутата Ірини Акімової (Партія регіонів), в умовах кризи будь-яка система оподаткування потребує стабільності, тому до питання реформування необхідно повернутися вже після його закінчення. Депутат Сергій Гриневецький (блок Литвина) також вважає очевидним необхідність змін у системі єдиного податку, але запропоновані законопроекти Кабмін вважає популізмом напередодні виборів. На його думку, до скасування ліцензування необхідно підходити комплексно, починаючи від прогнозованої бюджетної системи та розробки держпрограм розвитку.
Джерело: focus.in.ua