Нові правила купівлі землі за Податковим Кодексом
Виходячи із положень проекту Податкового кодексу (ПКУ), платник податків буде зобов'язаний вести окремий облік операцій із продажу чи придбання землі як окремого об'єкта власності.
Про це розповіла юрист ЮФ "Василь Кісіль та партнери" Наталія Доценко-Білоус.
За її словами, витрати, пов'язані з придбанням землі, не підлягають включенню до складу витрат (вони тепер не будуть називатися валовими) за звітний податковий період та не підлягають амортизації.
А ось позитивна різниця між ціною продажу земельної ділянки та витратами на її придбання збільшуватиме оподатковуваний дохід. На відміну від системи окремого обліку операцій із земельними ділянками, що застосовується сьогодні, ПКУ передбачає особливий порядок визначення суми витрат на придбання земельної ділянки – витрати підлягають множенню на коефіцієнт індексації, прив'язаний до індексу інфляції.
Тобто можна буде розраховувати на деяке збільшення суми понесених видатків у зв'язку з придбанням земельної ділянки за період її використання у разі, якщо рівень інфляції за цей період перевищував 10% на рік (п.15.20. статті 15 розділу 3 проекту ПКУ). Збільшена сума понесених видатків дозволить зменшити оподатковуваний дохід.
Дохід (позитивна різниця), що виник внаслідок здійснення операцій із земельними ділянками, підлягатиме оподаткуванню за загальною ставкою податку на прибуток – 20% від об'єкта оподаткування з поступальним зменшенням до 17 % до 2017 року.
При цьому органам місцевого самоврядування дозволено застосовувати до ставки податку на прибуток додаткову ставку 2% (Верховна рада АРК, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами) – 3% (районними, міськими радами).
У контексті операцій, що здійснюються із земельними ділянками, особливий інтерес звертає п.16.5 проекту ПКУ, згідно з яким дохід, отриманий внаслідок відчуження земельної ділянки визначається у відповідність до договору купівлі-продажу або іншого відчуження, але не нижчий від звичайної ціни такої землі.
У свою чергу, для визначення звичайної ціни тепер використовуватиметься не ціна договору, а непрямі методи визначення звичайної ціни (метод аналогів продажів, ціни перепродажу, «витрати плюс», метод розподілу прибутку).
Джерело: Консалтингова компанія SV Development.