Причини зростання цін на нерухомість у Севастополі
Ринок нерухомості дуже специфічний. Він схильний до впливу безлічі факторів. Вартість нерухомості залежить від політичної ситуації законодавства, рівня конкуренції, економічного стану країни. Але цей ринок все ж таки підпорядковується законам розвитку і більшість ситуацій можна спрогнозувати.
Після 1995 року спостерігається постійне зростання цін на житлову нерухомість із змінним темпом: то швидше, то повільніше.
Якщо говорити про нерухомість у Севастополі, то аналіз цін потрібно розпочинати з 2003 року, саме тоді там розпочався будівельний бум. Це було пов'язано зі скасуванням податкових пільг із ПДВ. Закон набирав чинності у 2004 році, тому наприкінці 2003 року населення скуповувало все, що можна було купити. Попит перевищував пропозицію кілька разів, на ринку нерухомості спостерігався дефіцит. Аналітики прогнозували падіння цін, але покупці зруйнували всі прогнози. Квартира у Севастополі стала коштувати у півтора-два рази більше, ніж у такий самий період 2002 року. Ціна одного квадратного метра у 2003 році була від 350 до 550 доларів. Загальне зростання вартості склало 80 відсотків. Була продана вся нерухомість, яка була збудована чи будувалася.
Коли все вже було розкуплено – ринок завмер. Продавці зрозуміли, що у гонці за нерухомістю ціни зросли у кілька разів. Продавати житло стало важко, а для покупців воно було дуже дорогим. Такий момент називається перегрівом ринку. Ця ціна схожа на аукціон, коли люди, піддавшись азарту, торгувалися, поки ціна лота стала перевищувати його реальну вартість у кілька разів.
Ринок нерухомості вимагав відпочинку та «перезавантаження». Банки стали видавати менше кредитів, що спричинило зростання кількості провалених угод.
Крім політики, зростання цін вплинули і економічні причини. Згадаймо 2000 рік. Поштовх розвитку ринку та зростання вартості житла були ті ж банки. Вони розпочали еру іпотечного кредитування в Україні. У Севастополі першопрохідниками були банк "Аваль", "ПриватБанк" та "Правекс-Банк". Купити будинок у Севастополі стало значно простіше. Процентні ставки були 15 відсотків річних, а в деяких і 11. Раніше якщо покупець не мав необхідної суми, то він торгувався, якщо продавці не знижували ціну – відмовлявся від угоди. Тепер же необхідну суму можна було позичити у банку (під відсотки, звісно). Продавці це зрозуміли і почали збільшувати ціни.
Автор: Олександр Бєлов